Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слобідчина

Слобідчина, -ни, ж. Ум. отъ слобода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБІДЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБІДЧИНА"
Бриця, -ці, ж. Раст. Setaria glauca Beauv. ЗЮЗО. І. 136. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Торох, торох, сію горох, а вродиться бриця. Н. п.
Гледіти, -джу, -диш, гл. = глядіти.
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Домалюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Дописать красками до чего нибудь.
Захарла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Зажилить, взять на время и не отдать. Ном. № 11699.
Казочка, -ки, ж. Ум. отъ казка.
Кимачисько, -ка и кимачи́ще, -ща, с. ув. отъ кимак.
Поставкувати, -ку́ю, -єш, гл. Останавливаться по временамъ, лѣниво работать. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй. Гол. II. 553.
Ускок, -ку, м. Каскадъ на рѣкѣ. Шух. І. 316.
Швацький, -а, -е. Швейный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛОБІДЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.