Вд... Cм. уд....
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у.
Наві́й, -во́ю, м. Навой, валъ въ ткацкомъ станкѣ. наво́їв два: ве́рхній, горі́шній — находится сзади, — и спі́дній, до́лішній помѣщается ближе къ ткачу, въ нижней части станка, оба идутъ параллельно сидѣнью ткача; у обоихъ на правомъ концѣ по зубчатому колесу, которое называется въ Галиціи также сучка или триб; галицкій триб (въ долішньому навої) для поворачиванія своего имѣетъ еще четыре ручки; для того, чтобы навій удерживался неподвижно, въ зубцы ко́леса упирается ходящій на винтѣ, искривленный брусокъ дерева, различн. формы, назыв. цуґа, а въ Галиціи пе́сик или (въ горішньому навої) сука. Въ каждомъ навоѣ есть выдолбленный желобокъ, называемый ґа́ра, жолобе́ць: въ эти желобки, при помощи особаго снаряда, наз. яштруб, ля́шток, прут, прикрѣпляются куски полотна, къ которымъ привязывается обоими концами осно́ва; послѣдняя навита на ве́рхній навій, отъ котораго проходитъ сквозь начиння и бе́рдо (блят) черезъ маґіль (гал.) подъ штаком къ спідньому навою; поворачиваясь по направленію къ ткачу, верхній навій разматываетъ основу, которая, уже въ видѣ полотна, наматывается на спідній навій. Cм. варстат, кросна. Первыя названія изъ помѣщенныхъ здѣсь — вторыя и третьи — . Ум. навійчик.
Падання, -ня, с. Паданіе; паденіе. Падання і вставання.
Перебірник, -ка, м. Разборчивый, прихотливый человѣкъ. Ум. перебірничок, перебірни́ченько. Наш паниченько перебірниченько коники перебірає: котро краще, — собі бере, котро бридше, — служенькам дає.
Скимник, -ка, м. Схимникъ.
Труднота, -ти, ж. = трудність.
Шкіра, -ри, ж. = шкура. Не стала шкіра за виправку. Ум. шкі́рка, шкі́рочка.