Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безнадія, -дії, ж. = безнадійність. Св. Л. 128. В очах безнадія світиться. Св. Л. 215.
Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Вим'Яти Cм. виминати.
Дослу́хуватися, -хуюся, -єшся и дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. сов. в. дослу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. Цссс... засичав Загнибіда, і знову почав дослухатись. Мир. Пов. II. 73. Прочитав батюшка вдруге. Баба дослухалася і вгадала, що так воно й єсть. Левиц. І. 70.
Зґо́я, зґо́ї, ж. пт. сойка, Carrulus glandarius. Шух. І. 23.
Навза́водах нар. Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ «На побѣду Чигиринскую», напеч. сперва у Срезневскаго («Запор. Старина»), а потомъ у Максимовича (1849). Коней день і ніч навзаводах держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. 54. Ошибочно употреблено въ такой формѣ вмѣсто навзаводи.
Пекарський, -а, -е. Принадлежащій пекарю.
Погрузити, -жу, -зиш, гл. = згрузити. Погрузили так дорогу, що хоч не їдь.
Природний, -а, -е. 1) Естественный. К. Іов. 90. 2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у.
Уклеюватися, -леююся, -єшся, сов. в. уклеїтися, уклеюся, -їшся, гл. Повиваться, вклеиться.