Бибка, -ки, ж. Шишка овечьихъ экскрементовъ. Cм. бібка.
Гаталати, -лаю, -єш, гл. Ѣздить, бѣжать вскачь, галопомъ. Оця коняка, аби трохи захотів швидче їхати, зараз гаталає, — ні за що тобі не побіжить тлуса.
Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити.
Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Напеле́хати, -ха́ю, -єш, гл. Нарвать, набрать много. Дивись, напелехала цілу запаску яблук. Напелехала повну тарілку вишень.
Перевірювати, -рюю, -єш, сов. в. перевірити, -рю, -риш, гл. Провѣрять, провѣрить.
Подобігати, -гаємо, -єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Саґан, -на, м. Котелъ, большой горшокъ; вообще посуда (даже деревянная). Ум. саґаник, саґанчик, саґанець.