Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слава

Слава, -ви, ж. 1) Молва, слухъ; толки, пересуды. Синиця славу распустила, що хоче море запалить. Гліб. Тим до неї не горнуся, що слави боюся. Чуб. V. 83. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору: я за славу сама стану, ще й виговорюся. Мет. 105. Стала слава, стала слава, стали й поговори ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови. Мет. 106. добра слава. Хорошая репутація, честное имя. Не сироти малі діти, що неньку сховали: їм зосталась добра слава. Шевч. недобра слава. Дурная репутація. Вона чесного роду і не накине на себе недоброї слави. Стор. МПр. 52. слава-поговір. Дурная молва. Ой була слава-поговір, ти не моя, серденько, я не твій. Чуб. V. 226. набіра́тися слави. Подвергаться осмѣянію, позорить себя. Ой ізвівши, на коника сівши, — зоставайся, слави набірайся. Мет. 15. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися! Мет. 84. славу чинити, сі́яти. Разлашать, дѣлать шумъ. Та бо мовчіть уже, тітко! Хоч тепер мовчіть — не чиніть слави, голубочко. Федьк. А на мене славу сіють. Грин. III. 185. у славу вво́дити. Позорить, компрометировать. Сватай мене, козаченьку, та не вводь у славу. Чуб. у славі ходити. Позорить себя. Ой сама ж ти, дівчинонько, та у славонці ходиш. Чуб. 2) Слава. Шевч. 46. Полягла Кішки Самійла голова.... Слава не вмре, не поляже! Буде слава славна поміж козаками, поміж друззями, поміж рицарями! АД. І. 219. славу учинити. Високу могилу висипали і прапірок у головах устромили і премудрому лицареві славу учинили. АД. Ум. славонька, славочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВА"
Бійка, -ки, ж. Драка. Лайка — не бійка: в боку не болить. Посл.
Доспіва́ти I Cм. доспівувати.
Заморга́ти, -га́ю, -єш, гл. Заморгать, зашевелить бровями. Оддай мене за такого, що чорнії уси: він до мене заморгає, а я засміюся. Чуб. V. 561.
Зневолити Cм. зневолювати.
Ме́льник, -ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. Чуб. ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ромен. у. Ум. ме́льничок, мельниче́нько.
Націлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. націлитися, -люся, -лишся, гл. 1) Нацѣливаться, нацѣлиться, прицѣливаться, прицѣлиться. Що тілько націлиться (стрілець), — заєць і є. ЗОЮР. II. 36. 2) Haмѣреваться, вознамѣриться. Націлився їхати, аж тут дощ.
Несмак, -ку, м. 1) Непріятный вкусъ. 2) Безвкусіе.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Перестрітник, -ка, м. Раст. Atriplex latifolia. Лв. 97.
Соромота, -ти, ж. Срамота, стыдъ. Соромота вийти за ворота. Ном. № 3173. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. Чуб. V. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.