Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скусівник

Скусівник, -ка́, м. Раст. Arnica montana L. Вх. Зн. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУСІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУСІВНИК"
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. Вх. Зн. 89. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію. Шух. І. 201.
Звадли́во нар. Досадно, непріятно. К. ЧР. 25.
Зда́вна нар. Издавна. Люд здавна коверзує, з того лихо і плазує. Ном. № 2456.
Лавник, -ка, м. 1) Членъ стараго городского малорусскаго суда. К. ЦН. IV. 1. 2) Въ цеховомъ братствѣ (на Волыни): низшее должностное лицо цеха, исполняющее второстепенныя обязанности, возлагаемыя на нихъ цехмистромъ. КС. 1890. VII. 92.
Мотови́лечко, -ка, с. Ум. отъ мотовило.
Оббудовувати, -вую, -єш, сов. в. оббудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Обстраивать, обстроить.
Посаженько, -ка, м. Ум. отъ посаг.
Реберце, -ця, с. 1) Ум. отъ ребро. О. 1861. III. 88. 2) мн. Родъ вышивки на сорочкѣ. Чуб. VII. 4 27.
Створіння, -ня, с. Твореніе, тварь. Житом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУСІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.