Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скурити

Скурити, -рю́, -риш, гл. Выкурить. Вх. Зн. 64. Скурив увесь тютюн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУРИТИ"
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Грабо́вий, -а, -е. Грабовый. Чуб. У. 674. Між дубовими та грабовими гаями. Левиц. І. 203.
Ґре́чно нар. Учтиво, любезно; мило.
Компас, -су, м. Компасъ. Ком. II. 90.  
Купчак, -ка, м. Гвоздика, Tagetes erecta. О. 1861. XI. 29. Василечок, одбившись від свого роду, других василечків, що їх заступили задирливі купчаки, побратався з жменею конопель. МВ. ІІІ. 138. купчак дикий, болотний. Раст. Bidens tripartita. Вх. Пч. І. 9.
Начіплювати, -плюю, -єш, сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Котл. Ен. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем. КС. 1882. IX. 415.
Подутися, -дмемося, -дметеся, гл. 1) Надуться, напыжиться (о многихъ). 2) Надуться, разсердиться (о многихъ). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися. Гол. І. 256. 3) Потускнѣть, затуманиться. Зорі подулися.
Проциндрити Cм. проциндрювати.
Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Гліб. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати. Мир. Пов. II. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.