Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заже́вріти, -рію, -єш, гл. Заалѣть, разгорѣться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає. Рудч. Ск. І. 1
За́шпори, -рів, мн. Острая боль въ поверхности рукъ отъ мороза. Оце зашпори зайшли. Ном. № 635. Переносно: боль, страданія. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісьці. Мир. Пов. І. 117. Ще он зашпори не одійшли (після похорону), а тобі співи та жарти в голові. Мир. Пов. І. 139.
Зіска́кувати, -кую, -єш, сов. в. зіско́чити, -чу, -чиш, гл. Соскакивать, соскочить.
Нагірчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать горькимъ.
Напі́льжити, -жу, -жиш, гл. При устройствѣ сплавного плота гуцулами: на два дерева, положенныя около берега поперегъ рѣки, уложить одно возлѣ другого деревья, которыя затѣмъ сбиваются въ плотъ. Шух. I. 181.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка. Гн. II. 98.
Роздерти, -ся. Cм. роздирати, -ся.
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Стрілочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. 2) Родъ растенія. Обсади мене трьома зіллями: першим зіллям — гвоздичками, другим зіллям — васильками, третім зіллям — стрілочками. Маркев. 11.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.