Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Долі́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. долічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Досчитываться, досчитаться. Однієї дружечки, однієї квіточки, однієї маківочки та й не долічаться.
Жигу́н, -на, м. = джиґун.
За́сніт, -ту, м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. у.
Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски.
Підступний, -а́, -е́ Коварный. Гидке, як зрада підступна лукава.
Поладитися, -джу́ся, -дишся, гл. Помириться. Вони сваряться та й поладяться.
Уплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать. Вплямив усю сорочку.
Четвертувати, -ту́ю, -єш, гл. = чвертувати. Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу!
