Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викашлювати, -люю, -єш, сов. в. викашляти, -ляю, -єш, гл. Выкашливать, выкашлять. Аф. 329.
Єзуї́тство, -ва, с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого. Морд. Пл. 124.
Захляпатыся, -паюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Вх. Уг. 239.
Княжий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили. Шевч. 332.
Палій, -лія, м. 1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатер. у. 2) = паликопа. ХС. І. 77.
Побитовий, -а, -е. Бытовой.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Пообпаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Попідпікатися, -каємося, -єтеся, гл. Подпечься, поджариться. Я люблю, щоб пироги добре попідпікалися. Богодух. у.
Шапковитий, -а, -е. Низкопоклонный. Сказано лях: такий облесливий, шапковитий. Подольск. у.