Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аге́л 2, -лу, м. Круглая небольшая загородка, составленная изъ отдѣльныхъ стѣнокъ плетня и кольевъ, — для помѣщенія части овецъ. [Кубанск.]. О. 1862. V. Кух. 36.
Валовитий, -а, -е. = вайлуватий. Вх. Зн. 5.
Гамкання, -ня, с. 1) Дѣтск.: ѣда. 2) Чавканіе.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.
Зобачати, -ча́ю, -єш, сов. в. зобачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть. Грин. III. 162, 181. О. 1862. IV. 21. Як я його не зобачу, то не раз заплачу. Чуб. V. 5.
Помовкнути, -немо, -нете, гл. Умолкнуть (о многихъ). Усі троє полягали і помовкли, мов би поснули. Мир. Пов. II. 110. Гадюки як засичать, а сама більша як засичить на них, — вони всі і помовкли. Драг. 11.
Пригромитися, -млюся, -мишся, гл. Нахлынуть, собраться массой. Як пригромлять люде до колодязя, дак дотовпу нема.
Прислух, -ху, м. Прислушиванье, подслушиванье. МВ. ІІ. 111.
Спокусити, -ся. Cм. спокушати, -ся.
Турок, -рка, м. 1) Турокъ. 2) Птица Fringilla rosea. Шейк. Вх. Пч. II. 11. Ум. турчин, туронько. АД. І. 312.