Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце. Стор. І. 207.
Казень, -ні, ж. = казань. Прочувши ж казень, любувались уряду всякого жінки. Мкр. Г. 8. Що це, яку сьогодня писарь казень казав? Новц.
Лелі́єнька, -ки, ж. Ум. отъ лелія.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Підлещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. К. ЧР. 191. Під голоту злюки підлестяться. К. Бай. 74.
Попотужити, -жу, -жиш, гл. Погоревать много, нагореваться, наплакаться. Як вигнала мене свекруха... — що я попожурилась, що я попотужила. Г. Барв. 433.
Трудовник, -ка, м. Труженикъ. Щог. Сл. 67. Дайте ради Христа, трудовники Божії. Харьк. Кіев. г.
Цинамоновий, -а, -е. Коричный. Цинамонова масть. Мета, 1863, Жовтень, 124.