Дни́ще, -ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Ум. Дни́щечко.
Долі́чувати, -чую, -єш, сов. в. долічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив.
Домири́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Помириться.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. Молоде колосся з жита зриваю.
Лі́ньки, -ків, м. мн. = лінощі. За ліньками нічого не зробив.
Попряхи, -рях, ж. мн. Дневныя собранія дѣвушекъ въ досвітчаній хатѣ, безъ участія парней, для пряденія и другихъ работъ; бываютъ послѣ 1 октября. Приходь до мене на попряхи. Після Миколи не виходила ні на досвітки, ні до кого на попряхи.
Прирожденний, -а, -е. 1) Природный, врожденный. Луччий розум прирожденний, як научений. Прирожденна відьма не така злюща, як учена.
2) Рожденный, родной (о сынѣ, дочери). Виходь, мати, з віком стрічать своїх діток: одно дитя прирожденнеє, друге дитя суженеє.
Торгнути, -ну, -неш, гл. Дернуть.
Убрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Превраться, соврать. От же убрехався ти: не так діло було.
Шастувати, -ту́ю, -єш, гл. Шелестѣть. Наша пані молода, на ній сукенка золота, на ній сукенка шастує, — свої женчики частує.