Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скособочитися

Скособочитися, -чуся, -чишся, гл. Перекоситься на одну сторону. Стіг скособочився. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОСОБОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОСОБОЧИТИСЯ"
Ді́ятися гл. безл. 1) Дѣлаться, происходить. Не так то діється все скоро. Котл. Ен. Чудно якось діється між нами. Шевч. 102. Давно колись те діялось у нас на Вкраїні. Шевч. 19. То ще тоді діялось, як шкуряні гроші були. Ном. №. 6855. Ді́йся бо́жа воля! Что Богъ дастъ!, Какъ Богу угодно! Федьк. 2) Длиться, тянуться. Лягаймо спати, бо вже давно вечір діється. Лебедин. у. Чи давно́ ді́ється? Рано еще или уже поздно? Ном. стр. 149. 3) До́бре ді́ється. Хорошо живется, хорошо на душѣ. Кому добре діється, той і співає. Ном. 4)чим. Зависѣть отъ чего, происходить отъ чего. Що орють гарно, те діється не скотиною, а справою. Харьк. у. Бог його святий знає, чим воно діється, що земля, здається б, однакова, а жито росте не однакове. Волч. у. Не багатством тут діється. Г. Барв. 349.
Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Посл. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Мет. 17. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Мет. 430. Загубила свого мужа та поповича жінка. Гол. І. 51.
Зарої́тись, -ро́юся, -ї́шся, гл. Зароиться. Кв. І. 165. Рече — і хмарами з'явились пеські мухи, і скнипи навкруги роями зароїлись. К. Псал. 241.
Зару́бина, -ни, ж. = зарубка. Ум. зару́бинка. У зарубинки грязі поналазило, так ніяк не витирається. Черниг. у.
Зсаджувати, -джую, -єш, сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. Рудч. Ск. 25. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. Мнж. 66. 2) Смѣщать, смѣстить, увольнять отъ должности, отрѣшить отъ должности. Громада його (голову) давно б зсадила. О. 1861. VIII. 95. Гляди, царю, бо сей Мазепа тебе з царства зсадить. КС. 1882. ІІІ. 611. 3) Встаскивать, встащить, взваливать, взвалить. Узяли його в хату та й зсадили на піч. Мнж. 95. Зсадити дерево на віз. Зміев. у.
Кучер, -ра и кучеръ, -ря, м. Кучеръ. Харьк. г. Г. Барв. 470.
Осушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. осуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. = обсушуватися, обсушитися. Турн осушивсь після купання. Котл.
Перемерзнути, -ну, -неш, гл. Перезябнуть. Хоч як перемерзнеш, а на печі як спотієш, то все минеться. О. 1861. V. 72.
Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).
Розважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. розважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Развѣшиваться, развѣситься. 2) = разважатися, розважитися 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОСОБОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.