Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скорбити

Скорбити, -блю́, -би́ш, гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили. Млак. 72.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРБИТИ"
Биндочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бинда. 2) Косоплетка. Гол. Од. 50.
Затхну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Получить дурной запахъ, провоняться. Яйця затхнулись. Лебед. у.
Земляни́н, -на, м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе... Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські. МВ. ІІ. 96.
Змолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить холостымъ.
Кутен, -ну, м. = кутняк. Вх. Лем. 430.  
Мора́ль, -лі, ж. Нравственность. Левиц. Пов. 72. Про мораль багацько по книжках читали. О. 1861. XI. 101.
Очіпок, -пка, м. Головной уборъ замужней женщины — вродѣ чепчика. Чуб. V. 11. 424. КС. 1893. V. 283. Знаю, що в Хіврі нема очіпка. Ном. № 6538. Ум. очіпочок. Мил. 195.
Плодючий, -а, -е. Плодовитый.
Потовкмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкти. Хома думав, що ще трохи його потовкмачив, — принявсь лежачого шкварити. Кв. (О. 1861. V. 22).
Примиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. примири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Ладить, поладить, мириться, помириться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.