Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сколотина

Сколотина, -ни, ж. Чаще во мн. ч. Пахтанье, жидкость, остающаяся послѣ сбивки масла. Полт. Херс. г.г. Шух. I. 109. VII. 438.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛОТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛОТИНА"
Догада́тися Cм. Догадуватися.
Кльоб, -ба, м. Пучекъ связанныхъ послѣ очистки отъ кострики пеньки или льна. Шух. І. 147.
Куватися, кую́ся, -є́шся, гл. Коваться. Не кується, дак плещеться. Ном.
Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Чуб. V. 1069. Ум. намітчи́нка.
Перехотітися, -четься, гл. безл. = перехтітися.
Поменшати, -шаю, -єш, гл. Уменьшиться. Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Прохурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть извозчикомъ.
Сліпий, -а, -е. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. Шевч. 2) сліпі дзиґарі. Крытые часы. Подол. г. 3)замок = лавчастий замок. Шух. І. 93, 94. Ум. сліпенький, сліпесенький.
Ужиточно нар. Полезно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОЛОТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.