Допи́тувати, -тую, -єш, сов. в. допита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Допрашивать, допросить. 2) Разспрашивать, разспросить. Глухий не дочує, так допитая.
Є 3-е лицо ед. ч. н. вр. отъ гл. бути. Есть. Є в мене криниця під перелазом. Добро у кого є господа, а в тій господі є сестра, чи мати добрая.
Запру́чувати, -чую, -єш, сов. в. запрути́ти, -пручу́, -тиш, гл. 1) Заплетать, заплесть, задѣлывать, задѣлать дыру въ плетнѣ. 2) = зацурувати.
Користонька, -ки и кори́сточка, -ки, ж. Ум. отъ користь.
Нацюняти, -няю, -єш, гл. Дѣтск. = нацюцяти.
Нерівний, -а, -е. Неравный.
Поганкуватий, -а, -е. 1) Плоховатый.
2) Невзрачный, некрасивый. Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива.
Розорювати, -рюю, -єш, сов. в. розорати, -рю́, -реш, гл. Распахивать, распахать. Ой висока полонина з вітром говорила, хиба ж її розорити, жито би родила.
Сріблоглав, -ву, м. Глазетъ.
Шторхати, -хаю, -єш, гл. = штурхати.
