Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Мовчи та диш! Над ним воли своїм духом дихали. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. Важким духом дише. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа.
Коприва, -ви, ж. = кропива.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Порадіти, -ді́ю, -єш, гл. Порадоваться. Вийде мила, — порадіє.
Ростопирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. ростопи́ритися. -рюся, -ришся, гл. Разставлять, разставить, растопырить руки и ноги.
Усміти, -нію, -єш, гл. Посмѣть.
Цокотуха, -хи, ж.
1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины.
2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Курочка цокотуха.
Чірхатися, -хаюся, -єшся, гл. = чухатися.