Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував.
Заті́ва, -ви, ж. Затѣя.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи).
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника.
Попороти, -рю́, -реш, гл. Распороть. Попорола сорочку, бо не по моєму пошита, — по своєму перешию.
Рунистий, -а, -е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.
Сіріти, -рію, -єш, гл.
1) Сѣрѣть.
2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці.
2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села.
Уласкавлювати, -влюю, -єш, сов. в. уласкавити, -влю, -виш, гл. Умилостивлять, умилостивить.
Хустина, -ни, ж. = хустка. А де тая мережана шитая хустина? Зв'яжи мені головоньку шовковою да хустиною. Ум. хустинка, хустинонька, хустиночка.
