Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гори́ніж нар. Вверхъ ногами. Камен. у.
Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Ном. № 8692. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. МВ. І. 108. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. МВ. І. 88. Чого ти дурієш? де твій розум? Шевч. 298.
Жахті́ти, -хчу́, -хти́ш, гл. Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Г. Барв. 455. Натопив піч, аж жахтить. Харьк. А серденько, немов той жар, жахтіло. К. Бай. 15. Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло. Г. Барв. 526.
Намоска́литися, -люся, -лишся, гл. Пріобрѣсть солдатскія замашки, привычки. Він так намоскалився, що з-під живого п'яти ріже. Ном. № 2926.
Натомлювати, -люю, -єш, сов. в. натоми́ти, -млю́, -миш, гл. Утомлять, утомить.
Облесно нар. = облесливо.
Потомність, -ности, ж. Будущее. Желех.
Примітати, -та́ю, -єш, сов. в. примести, -мету, -те́ш, гл. 1) Приметать, примести, подмести (соръ) къ какому либо мѣсту. Примела сміття до порога та й покинула, а винести? Харьк. 2) Наметать, намести на что либо сверху. Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть. Гліб. Да й примітало сніжком білесеньким. Чуб. V. 800.
Просвіщатися, -щаюся, -єшся, гл. 1) = просвічатися. 2) Свѣтить. Ти, місяцю, просвіщайся. Мет. 76.
Сплоха нар. 1) Слабо, вяло. 2) не спло́ха. Не скоро. Сонце не сплоха зійде — казав дід Панас. Левиц. І. 121.