Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ди́кість, -кости, ж. Дикость.
Заба́ва, -ви, за́бавка, -ки, ж. 1) Забава, игрушка; развлеченіе. Рости, сину, в забаву, козачеству на славу. Макс. 1849. 97. Людям дівчину дарю і всі свої забави, беру люльку і тютюн та й іду в гусари. Чуб. V. 61. Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка. Рудч. Ск. II. 38. Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку. Г. Барв. 352. Ой наступив, наступив чорний віл на ноги, одкинувши всі забави, хватайся за роги. Грин. III. 295.
Зага́снути Cм. загасати.
Одноженство, -ва, с. Единобрачіе.
Побічній, -я, -є. 1) Боковой. 2) Посторонній. Побічня служба. Левиц. Пов. 52.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.
Самодери, -рів, м. мн. Рыболовный снарядъ для ловли сома: три связанныхъ между собою большихъ крючка съ грузомъ для тяжести. Браун. 36.
Хавкун, -на, м. = хавдій. Желех.
Шкідливість, -вости, ж. = шкідність. Желех.