Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Мине виноваті, — тих виноватьте. Грин. ІІІ. 447.
Зана́дто нар. Слишкомъ, черезчуръ. Глядіть, щоб часом уже занадто великою не була. Рудч. Ск. II. 96. Не вже занадто солодкий буде. Н. Вол. у.
Молодя́, -дя́ти, с. Юноша или дѣвушка. Употребляется преимущественно во мн. ч. молодята. 1) Молодые люди. 2) Женихъ и невѣста, молодые; новобрачные, вообще молодое супружество. Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята. МВ. Ой ви молодята, молодята! не довго житимете вкупці!.. МВ. (О. 1862. III. 75).
Пімперля, -ля́ти, с. Недоростокъ. Добре йому знакомі були сі пороги, та переступав він їх ще «пімперлям», а тепер Іван у же... молодець хоч куди. Св. Л. 117.
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови. Славяносерб. у.
Позустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострічати.
Притакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать.
Співробітник, -ка, м. Сотрудникъ. Ну, доброго собі співробітника придбала Польща! Морд. Пл. 104.
Судома, -ми, ж. Судорога, корчь.
Трояко нар. = трояково.