Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блювота, -ти, блювотина, -ни, ж. = блюваки.
В'язний, -а, м. Относящійся къ тыльной части шеи. в'язне сіло. Сало съ шеи. Павлогр. у.
Ли́чити, -чить, гл. безл. 1) Приличествовать, слѣдовать. Підпережись, як личить у поході. К. Іов. 84. 2) Быть къ лицу, идти. Ці бинди їй дуже личать. Подольск. г.
Люб'язни́й, -а, -е. Любезный, милый, пріятный. Водишся з люб'язними мені людьми. Кв. II. 173. Знаю, чом тобі всі не люб'язні. Котл. Н. П., Ум. люб'язне́нький.
Осот, -ту, м. Растеніе: а) Cirsium arvense. ЗЮЗО. І. 118, 175. б) Circaea lutiniana L. ЗЮЗО. І. 118. в) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. І. 137.
Прутивус, -са, м. Усачъ. Прутивус перекинув через море вуса, а по йому люде переходять. Мнж. 43.
Розмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Усердно щупать.
Росклекотатися, -чу́ся, -чешся, росклекоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Сильно раскипѣться, клокотать. 2) Объ орлахъ: раскричаться.
Циганя, -няти, с. = циганча. Сидить бідне циганя, попхинькує стиха. Рудан. ІІІ. 102. Ум. циганя́тко. Рудан. І. 97.
Шапчерина, шапчурина, -ни, ж. = шапурина. Я насунув шапчерину, пійшов по за хату. Гол. II. 201.