Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Схопилась велика вітряна буря.
Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Дітей годувать, як камінь глодать. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Не борони козі ліса, — най гложе.
Завика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зави́кнути и зави́кти, -кну, -неш, гл. = звикати звикнути.
Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Дівчина, затулившись руками, ридає. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся.
Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Повичернювати, -нюю, -єш, гл. Вычернить (во множествѣ).
Прикоськати, -ка́ю, -єш, гл. Усмирить, умиротворить.
Скупати II, -паю, -єш, сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл. — кого. Въ свадебномъ обрядѣ: дать кому вознагражденіе за то, что онъ уступитъ свое мѣсто, сойдетъ съ него. Скупають шурина з покутя, щоб молодому сісти коло молодої. Гадали-думали чорнії галочки: як би нам скупити сокола з явора? Треба дати соколоньку ярої пшениці. Гадали-думали пишнії бояре: як би нам скупити Івася з кониченька? Треба дати Івасеньку молодую Марусеньку.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило.
Увіймити, -млю́, -миш, гл. Отнять.
