Верховик, -ка, м.
1) Сѣверный вѣтеръ.
2) Всадникъ, верховой.
Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива.
Канка, -ки, ж.
1) Раст. Scirpus lacustris.
2) Головной женскій уборъ.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Ошалапутити, -пучу, -тиш, гл. Одурачить, обмануть. У Харькові тебе швидко ошалапутять.
Позамучувати, -чую, -єш, гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували.
Сомиряти, -ряю, -єш, сов. в. сомири́ти, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить. Бо сам Господь — свята правда, сомиряє неправду.
Тнути, тну, тнеш, гл. = тяти. Косарі тнуть. Музика тне. Тнуть косарі.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1.
