Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Вони не так старі, як давні. В давній дуже жив він вік. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків.
Зару́бина, -ни, ж. = зарубка. Ум. зару́бинка. У зарубинки грязі поналазило, так ніяк не витирається.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Недосіл, -со́лу, ж. Недосолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові.
Путенно нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ. Та путенно ж і зроблено.
Разок, -зка, м. 1) Ум. отъ раз. А вжо ж мені, моя мати, не перший разок, через плечі дротяненький батіжок. 2) Нитка мониста. На шиях намиста у кожної разків по десять. 3) Борозда, слѣдъ, черта. Пускаючи з себе довгими разками краплі прозорої води. Ум. разо́чок. Нема в мене намистечка, тільки один разочок.
Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить.
Стопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Расплавиться, растопиться, растаять. Стопились полями студені сніги. 2) Сплавиться вмѣстѣ. Стопитись у в один метал.
Хортеня, -няти, с. Борзой щенокъ. Навела хортиця хортенят.
Шпацір, -ру, м. Прогулка.