Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишкварити, -рю, -риш, гл. Вытопить жиръ.
Зазнава́ння, -ня, с. 1) Испытаніе. 2) Знакомство. 3) Близкія, любовныя отношенія. А жаль мені дівування, ню прежнюю зазнавання: ой як же ми любилися. Мил. 117.
Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. Чуб. V. 325. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Обмінюватися, -ню́юся, -єшся, сов. в. обмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣниваться, обмѣняться. Самими писанками було обмінююсь, як христосуюсь із подругами. Г. Барв. 64.
Похмуритися, -рюся, -ришся, гл. Надуться, разсердиться. Чи вилаяв, чи не вилаяв, зараз похмурилась і пішла з хати. Камен. у.
Пролиґати, -ґаю, -єш, гл. Проглотить. Музика що затирлиґав, то і пролиґав. Ном. № 12465.
Спочивище, -ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. К. Дз. 191. Де захист наш, спочивище тихе? К. ПС. 132.
Страждання, -ня, с. Страданіе. Не раз сплакнула, слухаючи страждання Оксанине. Кв. І. 224.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Шваб, -ба, м. 1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5.