Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Жербій, -бію, м. Раст.: а) = осот, Cirsium arvense Scop. б) Cirsium canum.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Ум. жу́рка.
Мно́жество, -ва, с. Множество.
Подокопувати, -пую, -єш, гл. Докопать (во множествѣ).
Помок, мку, м. = помка. Плив без помку. Як би я се все у помку держала! а то ж воно мені не нужне, то й забулось. Cм. помка, помки.
Росплистися, -вуся, -вешся, гл. = роспливтися.
Талування, -ня, с.
1) Топтаніе, вытаптываніе.
2) = нехтування.
Телуш! меж. = телусь.
Хорунженко, -ка, с. Сынъ хорунжаго. Брат її хорунженко.