Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бухинка, -ки, ж. = буханець. О. 1861. XI. Кух. 36. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Котл. Ен. II. 9. Ум. бухиночка.
Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
Єдна́к нар. = однак. Боже, єднак не маєш що робити, то хоць тепер зроби світ. Чуб. І. 142.
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. І. 175.
Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає. Шевч. 2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса. Шух. І. 303.
Мохна́тиця, -ці, ж. Въ загадкѣ: рукавица. Мацу-мацу по лавиці, обмацую мохнатиці (мохнатицю). Ном., стр. 300, № 457.
Набагня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. набагни́ти, -гню́, -ни́ш, гл. Нагрязнять, нагрязнить.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Прискригнути, -ну, -неш, гл. Прикрутить, поставить въ стѣснительное положеніе. Як прискригне, що ради не можно дати, то йдем помочі шукати.
Хижацтво, -ва, с. Хищничество. К. XII. 87, 73.