Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. То же: буркун синій. б) — жовтий. M. officinalis. в) — білий. М. alba. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок.
Верещака, -ки, м. Крикунъ, пискунъ.
Воловодня, -ні, ж. Мѣсто на рынкѣ, гдѣ продается рогатый скотъ; скотопригонный рынокъ.
Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах.
Космок, сомка, м. Ум. отъ косом.
Краснописний, -а, -е. Каллиграфическій, красиво написанный.
Оперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить. Щось видно ломакою оперіщило.
Подена, -ни, ж. Возвышеніе изъ камня, покрытое толстымъ слоемъ вѣтвей и соломы и служащее основаніемъ для стога.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе.
Умазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. умазатися, -жуся, -жешся, гл. Пачкаться, запачкаться.
