Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзи́знути, -ну, -неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86).
Дібрі́вка, дібрі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
Ді́лати, -лаю, -єш, гл. 1) Дѣйствовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає. Ном. № 33.
Забудува́ння, -ня, с. Строеніе, постройка. Якісь невидані місця, якесь пишне забудування. Левиц. І. 213.
Засла́бнути и засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабіти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Левиц. Пов. 80. Заслаб чумак, заслаб молоденький. Рудч. Чп. 136.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Подобно нар. 1) = подібно. Що ти, милий, гадаєш-думаєш, подобно-сь ти мене покинути маєш. Чуб. V. 194. Чогось водиця каламутиться, — подобно хвиля збила; чогось дівчина смутна невесела, — подобно мати била. Чуб. V. 215. 2) Слѣдуетъ, должно, приличествуетъ. Такій мазниці канхвети їсти не подобно. Зміев. у.
Попідгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и підгорнути, но во множествѣ.
Приумітися, -міюся, -єшся, гл. Сообразить, найтись. Добре хоть ти приумівся сказати.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.