Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвини, -вин, ж. мн. Дикія, незаселенныя мѣста. Камен. у.
Безглуздий, -а, -е. Безтолковий, безмозглый, безсмысленный. Левиц. І. 257. Безглуздий як синиця. Посл.
Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці. Ном. № 3368.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево. Шух. І. 179.
Лахачі, -чів, мн. Раст. Voccinium uliginosum. ЗЮЗО. І. 140.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. МВ. (О. 1862. III. 60). Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач. МВ. (О. 1862. III. 47).
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Ном. № 403. Очам світлость показав. Грин. II. 40.
Старина, -ни, ж. = старовина.
Стовпище, -ща, с. Толпа. Черк. у.