Відзволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відзволитися, -люся, -лишся, гл. Освобождаться, освободиться. Одзволилась єси від недуги твоєї.
Долі́лиць нар. Лицомъ къ землѣ, внизъ.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Задивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Удивиться. Й аж сі панове задивували.
Заділува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Обнести заборомъ.
Пороспозирати, -ра́ю, -єш, гл. = розглянути.
Проторувати, -ру́ю, -єш, гл. Протереть, угладить дорогу.
Скварчати, -рчу́, -чи́ш, гл. = шкварчати.
Торзати, -заю, -єш, гл. = торсати.
Чертити, -чу, -тиш, гл. = черкати 4. Не черти, бо воза поламаєш.