Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сировець

Сировець, -вцю́ и -вця, м. = сирівець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРОВЕЦЬ"
Змовити, -ся. Cм. змовляти, -ся.
Кияк, -ка́, м. = киях.
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок. Левиц. І.
Кривак, -ка, м. 1) Кривое дерево (срубленное). Вх. Зн. 23. 2) Посуда, въ которой жарятъ поросять. Подольск. 3) Заяцъ. Вх. Уг. 247.
Наґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Надѣлать шуму, крику.
Не-віть-що. = не-відь-що.
Позатікати, -каємо, -єте, гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали. Харьк. у.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви. Желех.
Све́кла, -ли, ж. Свекольная ботва, листья свеклы. Чуб. V. 724.
Хвастощі, -щів, ж. мн. Хвастовство. Мир. ХРВ. 121. Харьк. у., Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИРОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.