Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сиричина

Сиричина, -ни, ж. = сириця. Волч. у. (Лобод.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРИЧИНА"
Замолодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать жизнь парня, холостого человѣка.
Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Носити, -шу́, -сиш, гл. 1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Н. п. Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить. Мет. 19. 2) Носить одежду, обувь.
Помер, -ру, м. Смерть. Употребляется лишь въ выраженіи: на помер душі. Къ смерти. Як нездужаєш... тоді ніхто тебе не бачить; а як помер душі, дак назбігаються. Г. Барв. 435.
Пополовіти, -вію, -єш, гл. Пожелтѣть. А маруна посходила та пополовіла. Гол. І. 290.
Призначка, -ки, ж. Примѣта. В своїх приятелів і навіть ворогів на признанні він був, як чоловік робочий. К. Дз. 173.  
Промахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промахнуться. (Объ ударѣ, но не о выстрѣлѣ). Як ударить хто, то промовить: «лясь!», а як промахнеться, то товариш почина його руки гладити. Чуб. III. 103.
Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
Тягельце, -ця, с. Ум. отъ тягло.
Увити, -ся. Cм. увивати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИРИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.