Бліх, -ха, м. 1) Бѣленіе (полотна и пр.). 2) Бѣлильня. Мали сад заводить за старим бліхом.
Ікра, -ри, ж.
1) Икра; сѣмя грены. Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру (з щуки) і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом.
2) Вымя у коровы. Ум. ікорка. Коровка ма'т ікорку добру.
Котко, -ка, м. Котись. Продрав котко стелю. За що його дурно бить? Котко буде молотить.
Куревиця, -ці, ж. Мятель, вьюга.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Обчернити, -ню́, -ни́ш, гл. = обчорнити.
Перекорище, -ща, с. ув. отъ перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище.
Поприндитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться, раскапризничаться (о многихъ). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець.
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі.
Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
