Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братова I, -вої, ж. Жена брата. «Діверю мій, пожалуй мене, як твій брат буде бити мене!» — Братова моя, того не вчиню, як мій брат буде бити, я й двері зачиню. Чуб. V. 1096.
Вічність, -ности, ж. Вѣчность. Ном. № 390. Продав худобу у вічність. Дати шматок кому хліба на вічность. Г. Барв. 415.
Ґро́на, -ни, ж. и ґро́но, -на, с. = Гроно. Херс.
Зиска́ти, -щу, -щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш. Ном. № 1479.
Костуронька, -ки, ж. Посошекъ. Дайте мені костуроньки опіратися. Мил. 149.
Повідрізняти, -ня́ю, -єш, гл. Отдѣлить (во множествѣ).
Прикол, -ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. кінь ходить на приколі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.
Пуголовач, -ча, м. = пуголовок. Вх. Пч. I. 16, II. 17.
Ростріпувати, -ную, -єш, сов. в. ростріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Растрепывать, растрепать. Чуб. V. 1033. Косо моя жовтенькая! не мати тя росчісує, візник бичем ростріпує. АД. І. 86. 2) Разбивать, разбить. Рострепати яйце. Дівка растрепала горнец. Вх. Уг. 266.
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 473.