Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свяченина

Свяченина, -ни, ж. = свячене. Вх. Лем. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯЧЕНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯЧЕНИНА"
Бездільність, -ности, ж. Бездѣятельность. Желех.
Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді Екатер. у.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Копитаха, -хи, ж. Сортъ плахти. КС. 1893. XII. 448.
Лисови́нчик, -ка, м. Ум. отъ лисови́н.
Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Повкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Вкоситься (о многихъ).
Покошкати, -каю, -єш, гл. = покошлати.
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов. Н. Вол. у.
Цеха, -хи, ж. Значекъ, присвоенный цеху или какому либо обществу. Браття зорганизувалось у якесь товариство Кирила та Мефодія, скомпонувало собі статут і навіть має свою цеху — з литого заліза персні, на котрих сяють літери К. М. К. XII. 27. Ум. цешка. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЯЧЕНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.