Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свячений

Свячений, -а, -е. Освященный. Свячена вода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯЧЕНИЙ"
Буришечка, -ки, ж. Ум. отъ буришка.
Вигромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вигромадити, -джу, -диш, гл. Выгребать, выгрести. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок. Кв. II. 128.
Довгов'я́зий, -а, -е. Длинношеій. Харьк. у.
Заці́пкуватий, -а, -е. Затвердѣвшій. Пройшов дощ, а далі зразу сонце, то земля зробилась така заціпкувата, що її і зубами не вгризеш. Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Здити́нитися, -нюся, -нишся, гл. = здитиніти.
Однодумність, -ности, ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді. О. 1861. І. 323.
Осавул, -ла, м. Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю. Чуб. V. 811.
Перестрижка, -ки, м. Ум. отъ перестрига.
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЯЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.