Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світцян

Світцян, -ну, м. Раст. Myosotis. Вх. Пч. I. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТЦЯН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТЦЯН"
Богад, -ду, м. Въ свадебномъ обрядѣ то же, что и посад, мѣсто для новобрачныхъ. Чуб. IV. 143.
Вичепурити, -рю, -риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово. Кв. І. 212.
Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Запли́ванець, -нця, м. = постіл. Вх. Зн. 20.
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого. Посл.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Підрубати, -баю, -єш, гл. Подрубить. Зелений дубе, чи не жаль тобі буде, як підрубають білу березу люде? Чуб. V. 494.
Попихкати, -каю, -єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.
Середньовіковий, -а́, -е́ Средневѣковый. К. Кр. 17.
Шиць меж. Скокъ. Коли се жаба шиць у воду. Чуб. I. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТЦЯН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.