Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Мня́кшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться мягче. Залізо в огні і під молотом м'якшає.
Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло!
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Незобутий, -а, -е. Необутый. Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту.
Падолист, -ту и -та, м. = листопад 2.
Поосідатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и осістися, но о многихъ.
Пустиння, -ня, с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна.
Рубляка, -ки, м. Ув. отъ ii. Рубель, руб.
Скримцювати, -цюю, -єш, гл. Крѣпко связать. Як піймали його бідолаху, то назад руки скримцювали так, шо ані сюди, ані туди не можна ними повернути.