Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. МВ. (КС. 1902. X. 147).
Дозе́мний, -а, -е. Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка. Св. Л. 10.
Куниця, -ці, ж. 1) Куница. Ось як раз попалась мені лисиця, або куниця. Кв. 2) Куній мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. Мет. 185. 3) Выкупъ помѣщику за крѣпостную невѣсту (первоначально въ видѣ мѣха, а затѣмъ и денегъ). да́ти куницю. Заплатить такой выкупъ. Ном. № 1316. 4) Метелка на камышѣ. ХС. VII. 417. Ум. кунична.
Навро́чити Cм. наврочувати.
Обмахлярувати, -ру́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Підуст, -та, м. піду́ства, -ви, ж. Рыба. Chondrostoma nasus. Вх. Пч. II. 19.
Росповзатися, -ваюся, -єшся, сов. в. росповзти́ся, -зуся, -зешся, гл. Расползаться, расползтись.
Судничє, -чя, с. = судинє. Шух. І. 106.
Сучок, -чка, м. 1) Ум. отъ сук. 2) Ручка, которою приводится въ движеніе сукальный станокъ. Сим. 91, 3) Названіе маленькаго вола. КС. 1898. VII. 47.