Завліканий, -а, -е. Вышитый. А в нашої Бондарівни завлікані плічки.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе).
Кусник, -ка, м. = кусок.
Обгуркати, -каю, -єш, гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола.
Погано нар.
1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття.
2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Подорожчати, -чаю, -єш, гл. Вздорожать.
Поприлучатися, -чаємося, -єтеся, гл. Присоединиться (о многихъ).
Стябло, -ла, с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. 2) Подносъ. Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Ум. стяблечко. Чи взять відсіль оце стяблечко?
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко!
Удвір'я, с. = уздвір'я? на вдвір'ї. На дворѣ. На вдвір'ї з жіночками та з проходящими щебече.