Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Базаринка, -ки, ж. Подарокъ, взятка. Мкр. Г. 19. Ти базаринку любиш брати, а людям в нужді помагати не дуже, бачу, потішивсь. Котл. Ен. II. 31. Ти думаєш, та сука тебе любить? Базаринки твої любить; завернися, бо тя згубить. Федьк. Ум. базариночка.
Віда, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. І. 89.
Дарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Дарить. Свого не даруй, чужого не бери. Ном. № 9671. Вола дарують без ярма. Ном. Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? — Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. № 71, Царівну оддав, щастям дарував. Чуб. ІІІ. 272. Господь його донею дарує. 3) Жертвовать чѣмъ. Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, — я їй те дарую. МВ. І. 12. Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. Мил. 15. 5) Дарува́ти життя́м, — душе́ю. Пощадить жизнь. Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? Лохв. у. Бери гроші, аби дарував душею. Черкас. у.
Ламань, -ні, ж. Валежникъ, лѣсные обломки. Поїде та ламані крадькома назбірає. Черк. у.
Палата, -ти, ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять. Шевч.
Повідрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отдѣлиться (во множествѣ).
Пообід нар. Послѣ обѣда. О. 1862. І. 81.
Роспускатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспусти́тися, -щуся, -стишся, гл. 1) Распускаться, распуститься, развернуться. Роспустився як циганська пуга. Ном. № 2848. Довга коса роспустилася по воді. МВ. І. 158. 21. Распускаться, распуститься, развратиться. Розволочиться да і само роспуститься: слова говорять гидкі, старого не поважають. Г. Барв. 438. Наша молодіж так роспустилася, що і ходити на улицях страшно. Левиц. Пов. 132. 3) Растворяться, раствориться, распуститься. Не в кожній воді, мило роспуститься. Ном. № 5322.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Цілковий I, -а, -е. Цѣльный. Чи яйця зварить цілковими, чи таки на салі жарить? Черк. у.