Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо. 2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових. Мет. 3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали. АД. ІІ. 21. 4) шлях возовий. Проѣзжая дорога. Канев. у.
Гишпанія, -нії, ж. Испанія. Колумб поїхав у Гишпанію. Ком. Р. І. 53.
Закандзю́битися Cм. закандзюблюватися.
Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.
Красовиця, -ці, ж. Красавица. Що то вже за молодиця була красовиця! МВ. ІІ. 182.
Лантушка, -ки, ж. Неповоротливая, мѣшковатая женщина. Харьк.
Наліпи́ти Cм. наліплювати.
Ніжний, -а, -е. Нѣжный. Хоч чорна, та моторна, а біла — дуже ніжна. Ном. № 8534., Ум. ніжненький. Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала. Левиц. І. 534.
Сквересть меж., выражающее крикъ птицы? Cм. скверещати. Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть. Ном. № 10830.
Хап! меж. Хвать! Вовк призостався — хап гуску, та й із'їв. Чуб. І. 167. Що лап, то хап. Н. Вол. у.