Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Ум. вояченько.
Мульки́й, -а́, -е́ Жесткій, давящій, жмущій, мозоля тій.
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу.
Ножака, -ки, м. Большой ножъ. Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою.
Поморочити, -чу, -чиш, гл.
1) Нѣкоторое время морочити.
2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Праправнучка, -ки, ж. Праправнучка.
Ремство, -ва, с. Недовольство; нареканія, ропотъ. Господи! ремства прости мені гріх!
Старощі, -щей и -щів, ж. мн. Старость, старыя лѣта. Старощей материних догледіла.
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Чубитися, -блюся, -бишся, гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться.
