Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкілка, -ки, ж. = брязкальце. Желех.
Заковези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. = закомезитися. Аф.
Кальвинець, -нця, м. Кальвинистъ. (Українські пани), приподобляючись до панів ляхів, робились римськими католиками, кальвинцями, лютеранами. К. ХП. 114.
Налома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наламати.
Перекопувати, -пую, -єш, сов. в. переконати, -паю, -єш, гл. 1) Перекапывать, перекопать. Перекопав ровом стежку. 2) Перекапывать, перекопать, вскопать наново.
Сіпанина, -ни, ж. 1) Дерганіе. 2) Придирки административныя и судебныя; тяганіе по судамъ. Як половили злодіїв; що ліс крали, то така сіпанина була, що крий Боже, за тих 10 грабків. Канев. у.
Уперізуватися, -зуюся, -єш, сов. в. уперезатися, -жуся, -жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався. Грин. ІІІ. 520.
Уподвійні нар. Вдвойнѣ, вдвое. О. 1861. XI. 36.
Усушити, -шу, -шиш, гл. Насушить, осушить.
Чмихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Котл. Ен. IV. 44. Фыркнуть отъ смѣха. Сим. 192.