Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рюмок

Рюмок, мка́, м. Въ выраж. удрати рюмка — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМОК"
Бавина, -ни, ж. = бавовна. КС. 1883. XI. 50. Мнж. 175.
Биньо II, -ня, м. Плакса. Желех.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Дзвізча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать (о пчелахъ, стрѣлахъ, волчкахъ и пр.).
Їй-бо, їй-Богу. = Єй-Богу. Ном. № 4356, 6298.
Натруска, -ки, ж. 1) Зерна хлѣба, смѣшанныя съ битой (послѣ молотьбы) соломой. 2) Рогъ съ порохомъ для насыпки на полку ружья пороху.
Плодливий, -а, -е. = плідливий. Плодлива, як свиня. Ном., стр. 286, № 4562.
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Угорщина, -ни, ж. Венгрія.
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЮМОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.