Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рушення

Рушення, -ня, с. Ополченіе. Владика благословляє нас на рушення. М. 11р. 51. Мов посполитеє рушення латина в царстві завелось. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУШЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУШЕННЯ"
Вуспятки, -ток мн = успятки.
Загуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = загусти. Стор. МПр. 106. Загуділи голуби. Чуб.
Задощи́тися, -щу́ся, -щи́шся, гл. 1) Замокнуть отъ дождя. Задощилося сіно. Конст. у. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погодѣ. Задощимся: вже третій день дощ. Конст. у.
Замарму́зитися, -жуся, -вишся, гл. Запачкаться, засалиться.
Замокрі́ти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ; вспотѣть. Аж замокріла йому чуприна од поту.
Подубіти, -біємо, -єте, гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.
Свекровця, -ці, ж. Ум. отъ свекруха.
Скала, -ли, ж. = скеля. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Чуб. V. 941. 2) Въ летящемъ рою: передовой рядъ пчелъ. Скала веде рій у ліс. Волч. у. (Лобод.). Cм. скаль. 3) = скалка 1, 2. Виняти скалу з ноги. Вх. Лем. 465.
Усяк II, нар. = усяково. Давай її лаяти, ганити, усяк її проклинати. Г. Барв. 369.
Черенній зуб. Коренной задній зубъ. Вх. Пч. І. 15. Cм. черевіний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУШЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.