Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рунце

Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНЦЕ"
Баранятко, бараняточко, -ка, с. Ум. отъ бараня.
Біжниця, -ці, ж. 1) = божниця. 2) Храмъ. Соломон біжницю ставив. Гн. І. 51.
Гу́лі I меж. Употребляется для призыва голубей. Гулі, гулі, голуби, ви летіте сюди! Чуб. III. 192.
Дібровистий, -а, -е. Богатый дубравами.
Друка́рський, -а, -е. Типографскій.
Заґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = задрочитися. 2) Закапризничать.
Нестямитися, -млюся, -мишся, гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним. Котл. Ен. VI. 82.
Орчик, -ка, м. = барок. Kolb. І. 67. Величається як порося на орчику — важничаетъ, чванится. Ном. № 2495.
Передивитися Cм. передивлятися.
Покрасувати, -су́ю, -єш, гл. = покрасуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.