Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руманець

Руманець, -нця, м. Раст. Matricaria chamomyllata. Вх. Пч. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМАНЕЦЬ"
Амбо́на, -ни, ж. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХІІ. 122.
Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Двана́дцятка, -ки, ж. 1) Полотно въ 12 пасмъ. 2) Рыболовная сѣть, въ которой на площади въ 1/4 арш., помѣщается во всѣ стороны 12 ячей.
Зачиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зачини́ти, -ню́, -ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати. Ном. № 2539.
Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть. Шух. І. 162.
Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде. Козелец. у.
Подуванити, -ню, -ниш, гл. Подѣлить. Між собою подуванили.
Пустиця, -ці, ж. = пустка. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Рівноправний, -а, -е. Равноправный. О. 1861. VIII. 90.
Уписний, -а, -е. Впиской.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУМАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.