Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руйновище

Руйновище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЙНОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЙНОВИЩЕ"
Богомільниця, -ці, ж. Молельня, молитвенный домъ. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: «Школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Вихвалити, -ся. Cм. вихваляти, -ся.
Горо́ю нар. По горѣ. Їхати горою. Не купаються дівчата, обходять горою. Шевч. 24.
Доруче́ння, -ня, с. Порученіе.
Дрібо́к, -бка, м. Кусочекъ, крупинка (о соли, напр.). І не раз, і не два траплялось, що в хаті не було ні дрібка соли, ні сухого сухаря. Левиц. І. 73. Ум. дрібочо́к.
Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Уг. 255.
Переколошкати, -каю, -єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Потоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Потоптаться.
Причесати, -ся. Cм. причісувати, -ся.
Червонорожевий, -а, -е. Алый. Цвіт королевий схилив свою головоньку червонорожеву. Шевч. 355.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЙНОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.