Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубач

Рубач, -ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Гн. І. 165. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАЧ"
Бганий, -а, -е. Сложенный, свернутый. бганий ніж. Складной ножъ. Шух. I. 120, 291. бганий замок. Деревянный замокъ въ дверяхъ, отпираемый деревяннымъ складнымъ ключемъ — бганим ключем. Шух. І. 94.
Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік). Мил. 209.
Геде нар. Тутъ, здѣсь. Угор.
Задзвені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зазвенѣть.
Міщанчу́к, -ка, м. Сынъ мѣщанина. Левиц. І.
Неприємний, -а, -е. Непріятный.
Обарятися, -ря́юся, -єшся, гл. = обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.
Переволокти, -ся. Cм. переволікати, -ся.
Сиродій, -дою, м. Сырое молоко.
Унапуски нар. На выпускѣ. штани́ носити внапуски. Носить панталоны не закладывая, ихъ въ голенища сапогъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.