Вигра, -ри, ж. Выигрышъ.
Гармидерник, -ка, м. Производящій безпорядокъ, неугомонный человѣкъ, дебоширникъ.
Дрегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дремнути. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги.
Зопсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати.
Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає.
Мо́вчки нар. Молча, втихомолку. Стояли мовчки всі смутні. Вийшла мовчки з хати. Самі в покою сидять мовчки, без гуку, без гомону.
На́зимок, -мка, м. = назімок.
Очиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Поселиться на чьей либо землѣ на чиншевомъ правѣ. Очиншувались — тепер день і ніч кленуть свій дурний розум.
Побіліти, -лію, -єш, гл. 1) Побѣлить. Побілила около. 2) Поблѣднѣть. Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. побілів як вільхо́ва довбня. Покраснѣлъ.
Повиточувати, -чую, -єш, гл.
1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані.
2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.