Бажитися, -житься, гл. безл. Хотеться. Най ся тобі не бажить печеного рака. Най тобі ся того не бажить, чого ся дома не держить.
Басування, -ня, с. Дѣйствіе того, кто басує.
Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. 2) — за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Здичавів хлопець.
Зряхатися, -хаюся, -єшся, гл. Собраться; сговориться. Свати уже зряхались іти додому.
Невмолот, -ту, м. Плохой умолоть. Коли нерод, так і невмолот.
Плюсклий, -а, -е. Плоскій, сплющенный. Гречка така посмалена (од блискавки) та плюскла, що й зерна путнього ме вибереш.
Склений, -а, -е. Покрытый глазурью (о посудѣ). Склений кухлик.
Тілесний, -а, -е. Тѣлесный.
Циндрити, -рю, -риш, гл. Расточать, мотать. От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться.