Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анке́рь и анки́р, -рю, м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Виважити Cм. виважувати.
Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Защо́кати, -каю, -єш, гл. Начать говорить що.
Лацно нар. = латво. Лацно на сім світі що хотіти, те чинити. Ном. № 1334.
Сипаний, -а, -е. Литой (изъ металла). Шух. I. 277.
Соколовий, -а, -е. Соколиный. Ото тобі, молода, та дідова борода, соколові очі, добрий дід до ночі. Чуб. V. 1147.
Хишки, -шок, ж. = хихички. Хишками-смішками одбувсь. Черк. у.
Хода, -ди, ж. 1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Кобел. у. Ішов він.... тихою ходою. Мир. ХРВ. 8. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. Грин. II. 292. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою. Шевч. 176. 2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Г. Барв. 257. Гарна у коня хода. Н. Вол. у.