Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білісінько нар. Совершенно бѣло.
Брідочок, -чка, м. Ум. отъ брід.
Вичорнити, -ню, -ниш, гл. Вычернить.
Засе́лювати, -люю, -єш и заселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засели́ти, -лю́, -лиш, гл. Заселять, заселить. Аф.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Шевч. 532. Лазарь, що по печі лазив. Ном. № 4075. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Ном. № 4075. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. Дещо. 18. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Ном. № 7580. Через плоти лазив. Чуб. V. 79.
Оскалити, -ся. Cм. оскаляти, -ся.
Призвіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. призвісти́ти, -щу, -стиш, гл. Предвѣщать, предвѣстить. Павлогр. у.
Сокиркуватий, -а, -е. Язвительный, рѣзкій. Ні, таки й вона сокиркувата. Кобел. у.
Увершитися, -шуся, -шишся, гл. Кончиться.
Хідник, -ка, м. Дорожка, тропинка. Вх. Уг. 273.