Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Дзві́нний, -а, -е. Колокольный.
Морда́тий, -а, -е. Мордастый. Ум. мордатенький.
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Рубель I, -бля, м. 1) Длинная жердь, накладываемая сверху воза съ сѣномъ, снопами и притягиваемая за концы веревкою такъ что она удерживаетъ лежащее на возу. 2) Валекъ для катанія бѣлья — толстая плашка съ зарубками и рукоятью. Як гарний рубель, широкий та важенький, так і сорочки гарно покачаєш. Ой бив рублем і качалкою. 3) = рубеж 1.
Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. 251. Таріль точений. Ум. тарілець, тарільчик.
Теленькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Дзвоник теленькає. О часахъ: тикать. Дзигарки теленькають. О сердцѣ: биться. У Хоми і ляк на думці, що аж серденько теленькав.
Швед, -да, м. Шведъ. Добувсь, як швед під Полтавою.
Шелеп меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Шелеп щастя в хату.