Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовча, -ча́ти, с. Волченокъ. Рудч. Ск. І. 12L.
Гнилоокий, -а, -е. Съ больными, гноящимися глазами. Чуб. VII. 577.
Грива́нь, -ня́, м. 1) Конь, имѣющій большую гриву. 2) Переносно: длинноволосый человѣкъ.
Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу. Екатерин. у. Сл. Д. Эварн.
Підкласти Cм. підкладати.
Плоднистий, -а, -е. = плодливий. Вх. Лем. 450.
Пристрічений, -а, -е. Замѣченный въ чемъ либо, заподозрѣнный. Та чом же на його напались за ту крадіжку? — Тим, що він був уже пристрічений наперідь. Новомоск. у.
Сокотуха, -хи, ж. 1) Эпитетъ курицы. 2) Трещетка, болтунья.