Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воложити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать влажнымъ. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 11.
Гиркання, -ня, с. = гарикання.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать. Желех.
Орган, -ну, м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43.
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Плаття, -тя, с. Бѣлье. Ковельс. у. Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? Мет. 263. Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. Грин. III. 548. 2) Одежда, платье. Дороге плаття надіває, чоботи обуває. АД. І. 169.
Прирозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Мкр. Г. 57. Г. Барв. 507. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Лебед. у. Якось ловлять (лева)... прирозуміли. Мир. ХРВ. 69.  
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Урочисто нар. Торжественно.
Цяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать.