Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузув'Я, -яти, с. = бузівок. Ум. бузув'ятко.
Дограва́ти, -граю́, -є́ш, сов. в. догра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому. Грин. II. 59.
Друзя́ка, -ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. Кв. І. 167.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Зоряшний, -а, -е. = зоряний. Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. Староб. у.
Кревність, -ности, ж. Родство.
Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок. Рудч. Ск. II. 108.
Пооббризькувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.
Потерти Cм. потирати.
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у.