Винниця, -ці, ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградникъ. Угор. 3) мн. ви́нниці, -ць. = порічки. Шух. І. 109. Ум. ви́нничка.

Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.

Відхлинутися, -нуся, -нешся, гл. Передохнуть при плачѣ; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине. Волч. у. За слізьми не одхлине. Г. Барв. 140. Як заб'є, — одхлинутись не можна.

Загрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. загрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Загребаться, загрестись, закапываться, закопаться.

Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ). Вх. Лем. 419.

Лук, -ка, м. 1) Дуга. 2) Лукъ. Улучив, як стрілою з лука. Г. Барв. 107. Та вистрелив молодий козак із тугого лука. Н. п. 3) Снарядъ шерстобита, которымъ онъ разбиваетъ шерсть. Части его: собственно лук (1) — деревянный брусокъ съ закругленными гранями, конецъ котораго, находящійся по правую сторону работающаго, нѣсколько тоньше; сквозь этотъ конецъ проходить клинышекъ съ выемкою, кобилка (2); къ лѣвому концу прикрѣплена четырехугольная дощечка — тарілка (3), имѣющая посрединѣ круглое отверстіе (4) и притянутая къ луку веревочкой, называемой натягач (4б); тетива этого лука называется струна (5): начинаясь у праваго конца, она проходитъ черезъ кобилку до тарілки и черезъ тарілку. Посрединѣ лука находится (6) крючекъ, за который лук прикрѣпленъ къ чаплії́ (7), состоящей изъ деревяннаго брусочка съ веревочками съ обоихъ концовъ: къ нижней веревочкѣ прикрѣпленъ лук, а верхняя привязана къ гвоздю въ стѣнѣ. Особымъ снарядомъ шляхуном (Cм.) работникъ дергаетъ за струну, лежащую во время работы на шерсти, которая отъ движенія струны и разбивается. М. Седневъ, Черниг. у. БГ.

Нарива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нарва́тися, -вуся, -вешся, гл. Набрасываться, наброситься на ѣду, съ жадностью ѣсть. Літо, зробилось вдень жарко. Отара цілий день на тирлі недалеко води... Сонце на захід; отара наривається на пашу. О. 1862. V. Кух. 33.

Огляд, -ду, м. 1) Осмотръ; обзоръ; смотръ. Вернувшись після огляду козацької сотні. Кв. II. 69. на огляд добрий. На взглядъ хорошій. за два огляди. Дважды осмотрѣвъ. Харьк. у. купив за три огляди. Укралъ. Мнж. 166. 2) мн. = оглядини. Пошел Ванічко в огляди без материной поради. Гол. II. 711.

Покуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать, отвѣдать. Дай панові покуштувати, а він і гамкне. Ном. № 1148. Царь як покуштує борщ, — аж він такий поганий. Рудч. Ск. І. 106.

Червотока, -ки, ж. 1) Насѣк. Anobium. Вх. Пч. І. 5. 2) Изъѣденный червями. Сироїжки такі тобі червотоки. Кролев. у.