Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відличка, -ки, ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку. Грин. ІІІ. 485.
Горе́цтво, -ва, с. Горесть, печаль. Черниг. у.
Молдава́нський, -а, -е. Молдаванскій, принадлежащій молдаванину. Левиц. Пов. 207.
Підпілітка, -ки, ж. = перепелиця. Вх. Пч. II. 13.
Плямочка, -ки, ж. Ум. отъ пляма.
Полотнянка, -ки, ж. Верхнее полотняное платье крестьянъ (мужчинъ и женщимъ) въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи: или длинное съ таліей, или, у мужчинъ подо Львовомъ, короткое, только до пояса. Гол. Од. 44, 51. На нім стара брудна полотнянка. ЕЗ. V. 116.
Прогосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Хозяйничая, потерять. І корови, і воли — усе прогосподарював.
Розродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разрѣшиться отъ бремени. На ту гору усе лізуть ті жінки, шо на цім світі не розродились. Мнж. 141.
Руснак, русняк, -ка, м. = русин. О. 1861. І. 264. МУЕ. III. 37.
Тис, -су, м. Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138.