Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Вищикнути, -ну, -неш, гл. Вырвать, выщипнуть. Прійшов Петро — вищипнув листок, прийшла Ілля — вищипнула два.
Замаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Замахать. 2) — п'я́тами. Побѣжать. Грицько... уже п'ятами замахав, тільки видно.
Лабаз, -зу, м. Раст. Cirsium Erisithalis.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити.
Прудковід, -во́ду, м. Быстрое теченіе.
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.
Шмондя, -ді, об.
1) Нечистоплотный человѣкъ.
2) ж. Безнравственная женщина.
Шторган, -на, м. Насѣк. Blatta orientalis, тараканъ.