Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бутинарь, -ря, м. Работникъ въ бутині, дровосѣкъ. Желех.
Вирипати, -паю, -єш, гл. Выхолодить (комнату), часто отворяя дверь. Там так вирипають хату, що й собака не вдержиться.
Заточи́ти, -ся. Cм. заточувати, -ся.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Непокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Безпокоить, тревожить.
Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії. Шевч. ІІ. 270.
Паньматуся, -сі, ж. ласк. отъ паньматка. Росказувала покійна паньматуся. Г. Барв. 426.
Снага, -ги, ж. Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ЗОЮР. І. 43. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. Кв.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить. Чуб. V. 385.