Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Не залюбив небіжчик кулі. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати.
Зубря, -ря́ти, с. Зубренокъ.
Наси́лу, нар. Съ трудомъ, едва. Насилу десять чоловік його подужали. Насилу ноги волочу.
Нацюцяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. Намочить.
Перебір, -бо́ру, м.
1) Переборъ, излишекъ.
2) Осмотръ, ревизія. Та скликали усіх дівок на перебір. У прийому славний двір, там нам буде перебір.
3) Разборчивость, капризъ, прихотничанье. За перебір дасть Бог витрішки. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перевірила.
Піхотинець, -нця, м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець.
Повкопувати, -пую, -єш, гл. Закопать, вкопать (во множествѣ). Де-не-де стояли повкопувані стовби.
Поріччя, -чя, с. Прирѣчная мѣстность.
Рипати, -паю, -єш, гл. Скрипѣть. На річку йшли чоботи — рипали, а з річки йшли чоботи — хлипали. — дверима. Скрипѣть дверью.
Тьху! II, меж., выраж. досаду, неудовольствіе. Тьху, каже, біс його батькові, оттака хороша, та жидам воду носила.
