Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розривати II

Розривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. розрити, -рию, -єш, гл. Разрывать, разрыть, раскапывать, раскопать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРИВАТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРИВАТИ II"
Вилічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вилічитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Высчитываться, высчитаться, вычисляться, вичислиться. 2) Вылѣчиваться, вылѣчиться.
Відкалабанити, -ню, -ниш, гл. Отколотить. Та так його одкалабанили, шо він ледві додому дотягся. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Дасть-бі, нар. Т. е. Дасть Біг. 1) Богъ дастъ. Обыкновенная форма отказа нищему. 2) Нѣтъ, не имѣется. Ходи́ти за дасть-бі з то́рбою. Хлопотать и получать отказы.
Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була. Н. п. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Зачу́чверіти, -рію, -єш, гл. Зачахнуть, закорявѣть.
Зорениця, -ці, ж. = зориця. Козел. у.
Незмога, -ги, ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити. Г. Барв. 21.
Неймовірно нар. Недовѣрчиво, съ недовѣріемъ. Секретарь неймовірно глянув на Чіпку. Мир. ХРВ. 190.
Повипорювати, -рюю, -єш, гл. Выпороть (во множ.).
Тарантля, -лі, ж. Тарантулъ. Вх. Зн. І. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРИВАТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.