Биньця, -ці, ж. Ум. отъ биня.
Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Вже погоня її догонила. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях.
Зошмарити, -рю, -риш, гл. Сбросить, скинуть. Зошмар з воза сіно.
Ледачи́на, -ни, об. = ледащо, ледащиця.
Мча́тися, мчу́ся, мчи́шся Мчаться. Коли чує Наталка — за нею женуться. Озирнулась — се Данило мчиться. К Еолу мчалась як оса.
Повідвіновувати, -вую, -єш, гл. Дать приданое (многимъ). Свої доньки повідвіновував.
Трубач, -ча, м. Трубачъ. Військовий трубач.
Царенків, -кова, -ве Принадлежащій царевичу.
Шипчак, -ка, м. = шипшина.
Шкаворіжний, -а, -е. Отвратительный, гадкій.
