Видовбувати, -бую, -єш, сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл.
1) Выдалбливать, выдолбить.
2) Выковыривать, выковырять.
3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає.
Гордува́тий, -а, -е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Ум. Гордува́тенький.
Довгоно́сий, -а, -е. Длинноносый. Полетіли мов ті гуси до ирія чайки довгоносі. Ум. Довгоносенький.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. 2) = завірюха.
Летя́га, -ги, м. = нетяга. Ой гуляв, гуляв козак, бідний летяга, сім год і чотирі.
Мудра́к, -ка́, м. Смышленный, разумный человѣкъ; мудрствующій. Е, та він у мене мудрак на всячину.
Перекаламутити, -чу, -тиш, гл.
1) Возмутить, помутить. Перекаламутила воду.
2) Возмутить. Перекаламутили людей.
Присінечки мн. ум. отъ присінки.
Розметати, -та́ю, -єш, гл.
1) Разметать, разбросать. Розметаю всіх, як вітер мете пил з дороги. Крукам, вранам розметала.
2) Разорвать, разметать. Охота як наскочила, — розметала його. Щоби того пистолета куля розметала, що я молоденька на нім присягала.
Собачка, -ки, м. и ж.
1) Ум. отъ собака.
2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы.
3) Раст. Cynoglossum officinale L.