Вирячкуватий, -а, -е. Пучеглазый; выпученный (о глазахъ). Очі такі стали вирячкуваті.
Заведе́нція, -ції, ж. = заведення. Ич, думаю, яка в їх заведенція! Треба й собі, щоб не подумали, що я мужик, дак нічого й не знаю. Се вже така буде усюди заведенція. Драм. 34.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла.
Леґе́йда, -ди, м. 1) = леґарь 2. 2) Неповоротливый человѣкъ, увалень.
Масла́ччя, -чя, с. соб. Кости. Маслаччя болить після того, як упав. У одного, кажуть, пана є чоловік, такий мертвяк, що без шкури і без мняса, саме маслаччя.
Очі Cм. о́ко.
Петрушечка, -ки 1), Ум. отъ петрушка. 2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Сміття, -тя, с.
1) Соръ, мусоръ. Чи я в мужа не жона, чи не господиня? Сім день хати не мела, сміття не носила.
2) Бранное: дрянь. Що я за господиня? Я сміття проти моєї пані матки. Ум. сміттячко.
Тучений, -а, -е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений.
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. 2) Непогодь; мятель.