Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлука

Розлука, -ки, ж. 1) Разлука. Як ізв'яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. Чуб. V. 132. 2) Разводъ. Мировий розлуку дає. Г. Барв. 508. 3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Шух. 1. 43. Ум. розлучка. А од нелюба од поганого повік нема розлучки. Грин. III. 330.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУКА"
Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Гро́но, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Захрабруваты, -рую, -ешъ, гл. = захоробрытыся. И іюнь же якъ захрабрувалы, Жыви сюды прымандрувалы. Котл. Ен.
Нада́влювати, -люю, -єш, сов. в. надави́ти, -влю́, -виш, гл. Надавливать, надавить, придавливать, придавить. Земля надавила йому груди. Левиц. І. 389.
Наменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = найменувати.
Натрястися, -суся, -сешся, гл. Натрястись.
Планок, -нка, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ. Вас. 197.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Рівнина, -ни, ж. Равнина, ровное мѣсто.
Сукманич, -ча, м. Старшій въ компаніи древорубовъ, староста ихъ. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.