Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Басарунок, -нку, м. Сѣно или трава, которое даютъ коровѣ въ то время, когда ее доятъ. Шух. I. 170, 188, 193.
Блискати, -каю, -єш, гл. 1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. МВ. І. 141. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Грин. ІІІ. 308. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають. Греб. 401. 2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба. Канев. у.
Галайкати, -каю, -єш, гл. Кричать; кричать и пѣть, мѣшая пѣніе съ крикомъ. Желех.
Зненазнімка нар. = знезнімка. Харьк.
Каламутити, -мучу, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій? Гліб. 2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.
Має́т, -ту, м. = маєток. Уручаю тобі, брате, всі мої маєти. Н. п.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Стрепенутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Встряхнуться, встрепенуться. Як віз підскочив, а воно стрепенулось та й розбилось. Н. Вол. у. Серце боязливе стрепенеться як рибонька. Шевч.
Чавунний, -а, -е. Чугунный. Чавунні східці. Левиц. Пов. 132.
Чертежник, -ка, м. = чертіж. Вх. Зн. 80, 88.