Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. То же: буркун синій. б) — жовтий. M. officinalis. в) — білий. М. alba. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок.
Вилазка, -ки, ж. Лазейка. Кільки в решеті дірок, стільки вилазок.
Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ.
Заруча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. заручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Обручаться, обручиться. Галочка заручається, од матінки одрізняється... Од батенька од рідненького до свекорка неймовірненького. 2) Ручаться, поручиться.
Зближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. збли́зитися, -жуся, -вишся, гл. Приближаться, приблизиться. Літечко минає, лист опадає, холодні зближаються ночі. Він близько до мене зближився.
Кремінь, -меню, м.
1) Кремень (минераллъ).
2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. Ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Крешіть, крешіть, кремінчики.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Побігашки, -шок, ж. мн. = побіганки.
Пожевріти, -рію, -єш, гл. Потлѣть нѣкоторое время (о горящихъ угляхъ).
Попідпухати, -ха́ю, -єш, гл. Припухнуть (во многихъ мѣстахъ).