Безчестя, -тя, с. Безчестіе, посрамленіе. Лучче честь, ніж безчестя. Нехай вона заплатить за безчестя. Селу безчестя не роблять. Ум. безчестячко.
Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ.
Ди́бки IІ, ди́боньки, дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сі, дибу́сеньки. О дѣтяхъ: ходить ( = дибати). — ста́ти, ходи́ти. О дѣтяхъ: стать, ходить: о взрослыхъ: стать, ходить на цыпочкахъ. Івась або Василько прилізе, стає дибки коло матері, спинається їй на руку. Инша скочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула.
Комедіянський, -а, -е. Смѣшной, комедіантскій. В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіянське, німецьке.
Надяга́ння, -ня, с. Надѣваніе на себя.
Опрягтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Умереть, околѣть. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався.
Престіл, -толу, м.
1) Престолъ, тронъ. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Поскидав потужних з престолів.
2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя». Вона йому відповіла: «неправда твоя». Привів її до престолу: «тепер ти моя». Вона йому відказала: «неправда твоя».
Скопець, -пця, м. 1) = скоп. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. 3) = копець 1.
Торгання, -ня, с. Дерганіе.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця.