Байдак, -ка, м. 1) Родъ большого рѣчного судна. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. 2) мн. байдаки. «Селезни, сбившіеся въ стаи тогда, когда матки водятъ выводки». 3) байдаки гонити. и байдаки бити = байдики бити. Ум. байдачок. Ув. байдачище.
Болботати, -чу́, -чеш, гл.
1) Болтать.
2) Неотчетливо говорить.
Болотянок, -нка, м. Раст. Caltha palustris, курослѣпъ болотный.
Жовткови́на, -ни, ж. Желтокъ въ яйцѣ. Хиба пісну їдять без соли страву і що за смак в яйці без жовтковини?
Кужмарки, -рок, мн. = кузьмірки.
Лю́ля, -лі, ж. = колиска. Вже твоя дитиночка у люлі кричить. Ум. люлечка.
Мерша́, -ші, ж. Падаль.
Погрішник, -ка, м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати.
Покивання, -ня, с. Киваніе. Зробив притчу з нас в язиціх, покивання глави в людях.
Рямпати, -паю, -єш, гл. Чирикать, трещать.