Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбережний, -а, -е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. І. 198.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Ма́зати, -мажу, -жеш, гл. 1) Мазать, подмазывать, размазывать. Моїм салом та по мені й мажуть. Ном. 4780. Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. Ном. № 7384. Хто може, той і їде. Ном. № 7400. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. Мазати дитину.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272.
Павприця, -ці, ж. Желѣзная пластинка съ четырехугольнымъ отверстіемъ по срединѣ; она вставляется въ нижнюю часть верхняго мельничнаго жернова; въ отверстіе входитъ конецъ веретена шестерни. Черниг. у.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Скиг, -гу, м. = скигління. МВ. ІІІ. 95.
Стьонжкаха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черн. у.
Хутрований, -а, -е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой. Н. Вол. у.
Чорнобривець, -вця, м. 1) Чернобровый. Колисочка швабська, дитиночка панська, золотії бильця, колишу я чорнобривця. Н. п. 2) Раст. а) Tagetes erecta. Вх. Пч. І. 13. б) Tagetes patula L. ЗЮЗО. І. 138. Цвіли всякі квітки: і гвоздики, і чорнобривці. Левиц. І. 23. 3) Орѣхъ очень спѣлый. А вже що горіхів-горіхів було носить! Та ще всі один в один чорнобривці, що вже спіє-спіє та й вивалиться з гнізда. Сим. 199, 200. 4) Сапогъ съ краснымъ голенищемъ и черной головкой. Васильк. у. Вас. 162. 5) мн. Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. чорнобривчик. Зацвів чорнобривчик. Грин. III. 157.