Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діжни́ця, -ці, ж. Небольшая діжа́. О. 1862. V. Кух. 37.
Загуме́нок, -нку, м. = загумення.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113. 2) Плодовитый (о животныхъ).
Опитувати, -тую, -єш, сов. в. опита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Опитай старих людей, як треба робити. 2) Находить, найти, разспрашивая. Може я де опитаю твій мішок.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Перешкожати, -жа́ю, -єш, сов. в. перешкодити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, помѣшать, препятствовать, воспрепятствовать.
Понедужати, -жаємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Дівчата аж понедужали за ним. Шевч. 569.
Попразниця, -ці, ж. = попразен. Чуб. VII. 576.
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.  
Пхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика. Шевч.