Богонько, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Лу́жити, -жу, -жиш, гл. Мыть въ щелокѣ, бучить. Лужити тра нитки.
Марю́ка, -ки, ж. Ув. отъ мара. Призракъ, привидѣніе, злой духъ. Згинь ти, марюко!
Наторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать.
Підштрикувати, -кую, -єш, сов. в. підштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Подкалывать, подколоть.
2) Подзадоривать, подзадорить. Сатана знає, чим підштрикнути.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Цюк меж., выражающее легкій ударъ топора. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. а ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.
Чорнобілий, -а, -е. Отчасти черный, отчасти бѣлый. Чорнобілі леле 2ки порались було коло свого гнізда.