Бурий, -а, -е. 1) Бурый, сѣрый. Бурий, як вовк. 2) О головномъ уборѣ: въ складкахъ, въ сборкахъ. 3) Сердитый, разсерженный.
Вуй, вуя, м. Дядя. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Грабча́к, -ка́, м. 1) Молодое деревцо граба. 2) Высокій, тонкій и лѣнивый волъ.
Ковтун, -на, м.
1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. І довгі коси в реп'яхах о поли бились в ковтунах.
2) Вообще сбившіеся въ комья волосы.
3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія.
Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! 2) = любисток.
Набухи́катися, -каюся, -єшся, гл. Накашляться.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Шибайголова м. Сорвиголова. А коні наче знають, чого сим шибайголовам хочеться: скачуть, як кози, то сюди, то туди поміж кущами.
Школа, -ли, ж.
1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Школа по суботах було ходить туди.
3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!»
